Lex iniusta non est lex
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Lex iniusta non est lex (укр.: Несправедливий закон — це взагалі не закон) — це стандартна юридична максима.
Першим цей принцип застосував Блаженний Августин[1], потім його використовував святий Тома Аквінський[2], а згодом — Мартін Лютер Кінґ-молодший[3], який цитував його під час руху за громадянські права для опису расової сегрегації та дискримінації афроамериканців.
Ця думка тісно пов'язана з думками теоретиків природного права, а саме Джона Фінніса та Лона Фуллера.[4]
- ↑ The Encyclopedia of language and linguistics, Volume 4. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ Norman Kretzmann, Lex Iniusta Non Est Lex: Laws on Trial in Aquinas' Court of Conscience, 33 Am. J. Juris. 99 (1988). Thomas Aquinas, Summa Theologiae I—II, q. 96, a. 4, c.
- ↑ Letter from a Birmingham Jail [King, Jr.]. www.africa.upenn.edu. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ Brian Bix, «Jurisprudence: Theory and Context», (Sweet&Maxwell 2009) 70
- Право і мораль [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.], під редакцією Кеннета Ейнара Хімма, Університет Тихого океану в Сіетлі, США та Брайана Бікса, Університет Міннесоти, США
- Філософська теорія та Загальна декларація прав людини [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] Вільям Світ (ред.)).
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |